НЕСМІ́ЛИЙ, а, е. Те саме, що несміливий. Серед інших дітей він несмілий і непроворний (Іван Франко, I, 1955, 231); Хтось.. обізвався лагідним несмілим голоском: — Дядьку Даниле, ви не спите? (Михайло Стельмах, II, 1962, 77); У вікно почав пробиватися несмілий світанок (Михайло Чабанівський, Балканська весна, 1960, 297).
НЕСМІЛИЙ
Тлумачення слова