НЕСЛУШНО. Присл. до неслушний 2;
// у знач. присудк. сл. Передовсім зачала [Краньцовська] від хустини. Видко, ненавиділа її. Отже зовсім неслушно! Бо хустина прикрашала її далеко ліпше, чим капелюх (Лесь Мартович, Тв., 1954, 346).
НЕСЛУШНО
Тлумачення слова