НЕСКІ́НЧЕНИЙ, а, е. Не доведений до кінця; незавершений, незакінчений. І вдень мені в очах стоїть той гість дивний, А душу рве й гнітить нескінчена розмова… (Леся Українка, I, 1951, 124); Од волзьких хвиль до берегів Дніпра Лежать шляхи нескінченого бою (Леонід Первомайський, I, 1958, 393).
НЕСКІНЧЕНИЙ
Тлумачення слова