НЕСХИ́ТНИЙ, а, е. Те саме, що непохитний. Усе своє життя княгиня Ольга упоряджала Русь, дбала, щоб була вона ціла й несхитна (Семен Скляренко, Святослав, 1959, 54); Ми — воїни, Ми, що несхитні в борні, Ми — Партії Леніна вірні солдати! (Іван Нехода, Хто сіє вітер, 1959, 63); На боці Андрія було звання, влада, на боці Кравцова — слава, несхитний авторитет героя, самовпевненість (Юрій Бедзик, Полки.., 1959, 94).
НЕСХИТНИЙ
Тлумачення слова