НЕЩИРИЙ

НЕЩИ́РИЙ, а, е. Який приховує свої справжні думки, почуття, наміри і т. ін.; лицемірний. Син журив її тим, що був завсіди такий задуманий, та й якийсь нещирий до неї (Лесь Мартович, Тв., 1954, 234); Щось приховати від Жукової, бути з нею нещирою — справа марна (Олесь Донченко, V, 1957, 338);
//  Який не відновідає справжньому станові кого-небудь, справжнім його думкам, почуттям, намірам і т. ін.; фальшивий, удаваний. Їй стало трохи сором за свою нещиру відповідь (Леся Українка, III, 1952, 590); Мама відразу розгадала, що її радість нещира (Ірина Вільде, Повнолітні діти, 1960, 4); Нещирі слова; Нещире кохання; Нещирі нотки.