НЕЩАСЛИ́ВЕЦЬ, вци, чол. Той, кому не щастить у чому-небудь, хто часто переживає якесь нещастя, горе. Тільки деякі нещасливці закривають лице руками і в гіркому розпачі стогнуть… (Леся Українка, III, 1952, 731); Збирає, вудки нещасливець, На другий бік убрід бреде (Сергій Воскрекасенко, З перцем!, 1957, 25); Через голову касира він гукнув нещасливцям: — Гей, малеча, хто швиденько принесе куль соломи — пропустимо в театр! (Михайло Стельмах, Гуси-лебеді.., 1964, 202).
НЕЩАСЛИВЕЦЬ
Тлумачення слова