НЕРВУВА́ННЯ, я, сер. Дія і стан за знач. нервувати. Обушний удав, що не помітив нервування Павлового, говорив далі спокійно, по-товариському (Іван Кириленко, Вибр., 1960, 381); Від нервування я спочатку ніяк не міг взяти себе в руки (Минуле українського театру, 1953, 110).
НЕРВУВАННЯ
Тлумачення слова