НЕРУ́ШНО, рідко. Присл. до нерушний. Спить [хлоп’я] нерушно; тільки трішки Видно іноді усмішки На коралових губах (Яків Щоголів, Поезії, 1958, 191); Вона стояла перед ними нерушно. Тільки — груди їй високо здіймалися (Іван Микитенко, II, 1957, 39).
НЕРУШНО
Тлумачення слова