НЕРОЗВИНЕНИЙ

НЕРОЗВИ́НЕНИЙ, а, е. Який не досяг нормального, достатнього фізичного розвитку; недорозвинений. Тоненький, нерозвинений стан, маленьке, бліде личко мало нагадували, що Юзя вже «панна на виданню» (Леся Українка, III, 1952, 674);
//  Який не досяг високого рівня у процесі розвитку, удосконалення. Її [Англії] класична політична економія відноситься до періоду нерозвиненої класової боротьби (Карл Маркс, Капітал, т. I, кн. I, 1952, 12);
//  Який достатньо не розвинувся, не удосконалився (про нахили, здібності і т. ін.); малорозвинений. [Карл:] Невже ти вважаєш мої розумові здібності такими не розвиненими? (Вадим Собко, П’єси, 1958, 408); Старі перекази й книги оповідають нам, що в давню давнину люди були дикі.. їх було мало, розум їх був нерозвинений (Іван Франко, IV, 1950, 117).