НЕРОЗВ’Я́ЗАНИЙ, а, е.
1. Якого не розв’язали. Нерозв’язаний вузол.
2. перен. Який не дістав вирішення, розв’язання і т. ін. Нерозв’язана загадка цікавить, навіває жаль або тугу (Іван Франко, IV, 1950, 349); Трудящі пам’ятають заповіт В. І. Леніна про те, що найкращий спосіб відзначити роковини Великого Жовтня — це зосередити увагу на нерозв’язаних завданнях (Комуніст України, 10, 1964, 12); Микола Калач пішов на своє ліжко й залишив розгубленого Семена з не розв’язаним питанням: «хто»? (Леонід Смілянський, Зустрічі, 1936, 16);
// у знач. ім. нерозв’язане, ного, сер. Те, чого не вирішили, не розв’язали. Відомо, що фізіотерапія — порівняно молода галузь медицини. Тут ще немало нерозв’язаного, неясного, навіть спірного (Наука і життя, 1, 1957, 15).