НЕРОЗУМІ́ЮЧЕ. Присл. до нерозуміючий. — І це вірно, — кивнув головою Супрун і нерозуміюче поглянув на Свирида: — мовляв, а чим же ти живеш? (Михайло Стельмах, II, 1962, 121); Уляна Григорівна нерозуміюче глянула на дочку (Спиридон Добровольський, Очаківський розмир, 1965, 206).
НЕРОЗУМІЮЧЕ
Тлумачення слова