НЕРО́ЗУМ, у, чол. Брак, відсутність розуму; нерозумність, дурість. Більшого нерозуму, більшої шкоди для революції, яку чинять «ліві» революціонери, не можна собі й уявити! (Ленін, 31, 1951, 34); Загине та неволя, котру тепер прості люди причиняють самим собі: чи то з нерозуму, чи з самолюбства (Іван Франко, XVI, 1955, 84).
НЕРОЗУМ
Тлумачення слова