НЕРОЗСУ́ДЛИВИЙ, а, е. Який діє нерозумно, без обдумування або не здатний діяти розумно, розсудливо. — Не плач, нерозсудлива дівчино! Покинь пана та вертайся додому (Нечуй-Левицький, II, 1956, 61); — От нерозсудлива ти людина!.. (Дмитро Ткач, Моряки, 1948, 105);
// Який здійснюються всупереч розсудливості; зроблений без обдумування, необачно. В першу хвилину Оля ладна втекти, але миттю змірковує, що такий вчинок був би нерозсудливим і некорисним для неї (Ірина Вільде, Сестри.., 1958, 531).
НЕРОЗСУДЛИВИЙ
Тлумачення слова