НЕРОЗМІ́РЕНИЙ, а, е.
1. Який перевищує звичайну міру чого-небудь; надмірний. Він гарконув з такою нерозміреною силою, що кинулись зо сну і захиталися на акації гілочки (Степан Васильченко, II, 1959, 95).
2. Не зовсім розрахований. Враз подався [Матюха] всім тулубом наперед, рухом нерозміреним, аж грудьми на стіл навалився (Андрій Головко, II, 1957, 64).