НЕРОЗІ́БРАНИЙ, а, е.
1. Якого не роз’єднали, не розібрали на частини. Розбирати всі верстати вже не було часу, і тому їх вантажили на платформу нерозібраними (Олесь Донченко, III, 1958, 444);
// Якого не розклали, не розмістили у певному порядку, за певними ознаками. Книги .. були нерозібрані, не було каталогів (Юрій Збанацький, Сеспель, 1961, 173).
2. розм. Те саме, що нероздягнений. Помаркотнів [засмутився] малий Стефан, неначе скотився з високої дебрі в студену воду і нерозібраний купався (Степан Ковалів, Світ.., 1960, 132).