НЕРОЗГА́ДАНИЙ, а, е. Який залишається незрозумілим, невиясненим. Їй, молодій та небувалій, близько все те доходило до серця, будило нерозгадані думки у її голові (Панас Мирний, III, 1954, 232); Парубочі насмішки не могли похитнути в Романові віри, що дівоче життя — це нерозгадана таємниця, яку можна розгадати тільки раз на віку (Михайло Стельмах, I, 1962, 123);
// у знач. ім. нерозгадане, ного, сер. Те, що залишаються незрозумілим, не виясненим. Яке це складне створіння людина! Як багато ще в ній нерозгаданого… (Олесь Гончар, Тронка, 1963, 214);
// Якого вчинки, поведінка незрозумілі, загадкові для інших. Але перше, ніж братися до рядових козаків, треба було кінчати з хитрим і досі нерозгаданим командиром сотні (Дмитро Бедзик, Дніпро.., 1951, 67); От біда з цією Ольгою. Вона ще й тоді була якась потайна і нерозгадана (Василь Кучер, Голод, 1961, 444).
НЕРОЗГАДАНИЙ
Тлумачення слова