НЕРОДЮ́ЧИЙ, а, е. На якому рослини дають поганий урожай. Гній потрібний для вигнойки полів, без котрої тутешня убога неродюча земля нічого не родила б (Нечуй-Левицький, II, 1956, 401); Неродючі раніше землі дають тепер високі врожаї (Хлібороб України, 6, 1965, 32).
НЕРОДЮЧИЙ
Тлумачення слова