НЕРІ́ВНЯ, і, чол. і жін., розм. Людина, неоднакова з ким-небудь у певному відношенні. Тяжко, діти, Вік одинокому прожить, А ще гірше, мої квіти, Нерівню в світі полюбить (Тарас Шевченко, I, 1963, 154); Федорові було так приємно слухати Катерину, яка знала, здавалося, все, легко давала відповідь на перше-ліпше питання. Нерівня він їй, нерівня… (Іван Цюпа, Назустріч.., 1958, 434).
НЕРІВНЯ
Тлумачення слова