НЕРІШУ́ЧІСТЬ, чості, жін. Властивість і стан за знач. нерішучий. Нерішучість характеру; Нерішучість дій; Паріс, налагодившись було йти, при перших словах Кассандри спинився і стоїть в нерішучості (Леся Українка, II, 1951, 317); — Заходьте, тітонько, — гукає вона, — побачивши нерішучість Елеонори (Михайло Чабанівський, Балканська весна, 1960, 128).
НЕРІШУЧІСТЬ
Тлумачення слова