НЕРІШУ́ЧЕ. Присл. до нерішучий. — То тоді мене кликнете? — нерішуче спитався Омелько (Панас Мирний, IV, 1955, 375); Федір нерішуче сів на стілець, що стояв подалі від столу (Дмитро Ткач, Арена, 1960, 91).
НЕРІШУЧЕ
Тлумачення слова
НЕРІШУ́ЧЕ. Присл. до нерішучий. — То тоді мене кликнете? — нерішуче спитався Омелько (Панас Мирний, IV, 1955, 375); Федір нерішуче сів на стілець, що стояв подалі від столу (Дмитро Ткач, Арена, 1960, 91).