НЕПИТУ́ЩИЙ, а, е. Який не вживає спиртних напоїв. Він був непитущий, працьовитий господар (Борис Грінченко, I, 1963, 402); — Я непитущий, в карти не гуляю (Ігор Муратов, Буковинська повість, 1959, 75);
// у знач. ім. непитущі, щих, мн. Ті, що не вживають спиртних напоїв. Непитущі зосталися і розмовляли (Панас Мирний, IV, 1955, 191); Для непитущих в його пивній знайдеться куточок (Анатолій Шиян, Баланда, 1957, 83).
НЕПИТУЩИЙ
Тлумачення слова