НЕПРИТАМА́ННИЙ, а, е. Не властивий кому-, чому-небудь. — Я не з лякливих, Трохиме Трохимовичу, — з непритаманним їй зухвальством зауважила Ніна (Олександр Копиленко, Земля.., 1957, 139); Природа прекрасна. Несмак непритаманний їй ні в сполученні кольорів, ні в формах (Олександр Довженко, Зачарована Десна, 1957, 252).
НЕПРИТАМАННИЙ
Тлумачення слова