НЕПРИПУСТИ́МИЙ, а, е. З яким не можна миритися, згоджуватися, якого не можна допускати; недопустимий, нетерпимий. Дорікав [Ахмед] хлопцеві за неприпустиме поводження з чужинцем (Олесь Досвітній, Гюлле, 1961, 83); Зовсім забував [дяк], що він тут перед богом, і робив неприпустимі вчинки (Яків Качура, II, 1958, 23).
НЕПРИПУСТИМИЙ
Тлумачення слова