НЕПРИХО́ВАНИЙ, а, е. Який проявляється цілком відкрито. Уляна дивилася на комісара Шредера з неприхованим презирством (Олександр Довженко, I, 1958, 292); В голосі дівчинки бринів неприхований страх (Олесь Донченко, III, 1956, 31); Люди, які сиділи круг столу, з неприхованою цікавістю оглядали нас (Семен Журахович, Вечір.., 1958, 268).
НЕПРИХОВАНИЙ
Тлумачення слова