НЕПРИЯЗНО.
1. Присл. до неприязний. Вона неприязно поглядала на Параскіцу, бліду, немов стривожену чимсь (Михайло Коцюбинський, I, 1955, 277); — На яку тему ви приїхали читати лекцію? — сухо й неприязно запитав Оксен (Григорій Тютюнник, Вир, 1964, 101).
2. перен., у знач. присудк. сл. Непривітно, похмуро. Тремтить якийсь вогник здалека, — Се певне в хатині лісній; Мене той вогонь не привабить: Неприязно в хаті сумній (Леся Українка, IV, 1954, 95).