НЕПРИ́ЯЗНЬ, і, жін. Неприязне, недружелюбне, вороже ставлення; неприхильність до кого-небудь. Неприязні та сварки з ним у нас не було ніколи (Іван Франко, I, 1955, 260); Сильна неприязнь до сина міцно засіла в Остаповій душі (Костянтин Гордієнко, II, 1959, 284); — Ми не повинні з вами неприязнь один до одного відчувати (Іван Цюпа, Назустріч.., 1958, 67).
НЕПРИЯЗНЬ
Тлумачення слова