НЕПРИБО́РКАНИЙ, а, е. Якого не можна або важко стримати, приборкати. Семен любив неприборканих кавалерійських коней (Леонід Смілянський, Зустрічі, 1936, 29); * Образно. Скільки сил, розуму, енергії віддано.., щоб змусити неприборкану природу віддати радянській людині свої багатства (Літературна газета, 6.XI 1952, 3).
НЕПРИБОРКАНИЙ
Тлумачення слова