НЕПРОТИВЛЕ́НСТВО, а, сер., книжн. Ідеологія прихильпиків теорії непротивлення злу насильством. Зневірившись в толстовстві і переживши глибоку психологічну кризу, Вітрова з стану пасивно-споглядального непротивленства перейшла в стан полярно протилежний (Федір Бурлака, Напередодні, 1956, 195).
НЕПРОТИВЛЕНСТВО
Тлумачення слова