НЕПРОСТИ́МИЙ, а, е. Те саме, що непрощенний 2. — Трістане! в тебе є гріхи, великі, непростимі (Леся Українка, 1, 1951, 413); — Він вважає, що ті, хто зараз продовжує працювати на війну, роблять непростимий злочин (Натан Рибак, Час, 1960, 660).
НЕПРОСТИМИЙ
Тлумачення слова