НЕПРОХІДНИ́Й, а, е. Через який, по якому важко або неможливо пройти, пробратися. Надворі сипав сніг, куріло, дороги в горах були непрохідні (Іван Франко, III, 1950, 292); Глуха тиша причаїлася в непрохідних хащах (Олесь Донченко, II, 1956, 35); Гілля гнило на землі, утворюючи дивні, майже непрохідні барикади (Вадим Собко, Шлях.., 1948, 109).
НЕПРОХІДНИЙ
Тлумачення слова