НЕПРАВОТА́, и, жін. Неправильність міркувань, вчинків і т. ін.; помилковість. Він відчуває якусь незгоду, — шукає, чи нема в цім ділі чогось такого, що довело б його власну неправоту (Павло Оровецький, Зел. повінь, 1961, 21); Ще і трава не посмутніла На тих стежках, де ти ходила, Де всю твою неправоту Я брав собі на самоту (Микола Нагнибіда, Вибр., 1957, 250).
НЕПРАВОТА
Тлумачення слова