НЕПРАЦЮ́ЮЧИЙ, а, е.
1. Який не працює, не зайнятий працею; експлуататорський. Непрацюючі класи суспільства.
2. Який не діє, не виконує роботи (про механізми, інструменти, підприємства і т. ін.); недіючий. При одному непрацюючому пальцевому затиску [саджалки], що притискує бульби до ложечок, відбувається 8 процентів пропусків у рядку (Хлібороб України, 4, 1964, 30).