НЕПОВИННО. Присл. до неповинний. Чули, чули запорожці 3 далекого Криму, Що конас Гетьманщина, Неповинно гине (Тарас Шевченко, II, 1963, 48); [Трохим:] Батько на моїх очах зневажив людину, неповинно образив (Марко Кропивницький, IV, 1959, 223).
НЕПОВИННО
Тлумачення слова