НЕПОВТОРИ́МИЙ, а, е. Який має особливі якості, ознаки, риси; винятковий, надзвичайний. Це була якась неповторима піч, яку потім засуджений проніс у своїй пам’яті через усе життя (Натан Рибак, На світанку, 1940, 182); Прощайте, вечори багряні, Річок неповторимий плин (Андрій Малишко, Звенигора, 1959, 25).
НЕПОВТОРИМИЙ
Тлумачення слова