НЕПОВОРОТКИ́Й, а, е. Повільний, незграбний у рухах. Вона й трохи не схожа була на селянок, часто запечених сонцем, високих, іноді дуже неповоротких дівчат (Панас Мирний, I, 1949, 127); Величай посміхнувся, уявивши, як крутитиметься Самійло Заводій — вайлуватий і неповороткий (Олександр Копиленко, Земля.., 1957, 68); * Образно. Далеко на обрії маячив якийсь великий пароплав. Неповороткі шхуни розкинули в повітрі білі вітрила (Олесь Донченко, II, 1956, 84).
НЕПОВОРОТКИЙ
Тлумачення слова