НЕПОВНОЦІ́ННИЙ, а, е. Який не має потрібних якостей; позбавлений багатьох позитивних ознак. Все це говорило Дорошеві, що люди здорові і фізично сильні мучаться духовно за поранених і покалічених, не вважаючи їх, проте, неповноцінними людьми, і за це треба їх поважати (Григорій Тютюнник, Вир, 1964, 200); Якщо господарство висіває неповноцінне насіння, то добрих результатів воно ніколи не одержить (Радянська Україна, 31.I 1963, 1).
НЕПОВНОЦІННИЙ
Тлумачення слова