НЕПОТЬМА́РЕНИЙ, а, е. Не затемнений, не покритий мороком. * Образно. Батьківщино радянська прекрасна — Рідні шахти, поля, ручаї, Небеса, твої чисті і ясні, Не потьмарені далі твої! (Микола Гірник, Друзі.., 1953, 48);
// перен. Який не втратив ясності. Пустили потім ясу, що звихнулась умом Чабаниха, але цьому мало хто вірив, бо в очах у неї видно було непотьмарений розум (Олесь Гончар, Тронка, 1963, 190).
НЕПОТЬМАРЕНИЙ
Тлумачення слова