НЕПОСИ́ЛЬНИЙ, а, е. Який перевищує чиї-небудь сили, можливості; надмірно важкий. Старим людям не спиться.., болять у них старі кості, натруджені замолоду непосильною працею (Панас Мирний, II, 1954, 251); Клавдія Григорівна зіщулилася, наче на її плечі навалили непосильний тягар (Панас Кочура, Родина.., 1962, 114);
// Дуже великий силою, ступенем вияву. Марія тремтіла не від холоду, хоч і лежала на іржавому залізі. Вона тремтіла від непосильного напруження волі (Іван Ле, Клен. лист, 1960, 38).
НЕПОСИЛЬНИЙ
Тлумачення слова