НЕПОСТІ́ЙНИЙ, а, е. Який часто змінює свої погляди, звички, своє ставлення до кого-, чого-небудь. Страх як не любить Пилип Олексійович людей непостійних (Радянська Україна, 10.I 1961, 2);
// Власт. такій людині. Непостійна була натура в Яші Дерези. У нього що не день, то й нове якесь захоплення (Олесь Донченко, II, 1950, 441).
НЕПОСТІЙНИЙ
Тлумачення слова