НЕПОСПІШЛИВИЙ

НЕПОСПІ́ШЛИВИЙ, а, е. Якому не властива поспішливість, не схильний поспішати; неквапливий, повільний. Якби котромусь з лужинців-старожилів сказали раніше, що в Луцьку продукуватимуть автомашини, непоспішливий волиняк, напевне, гірко посміхнувся б (Літературна Україна, 15.III 1966, 2);
//  Який відбувається, здійснюється неквапливо, повільно. Жодна зі згадок, які так буйно вихорилися цілий вечір, не повернулася, не порушила непоспішливого плину думок нічних (Юрій Шовкопляс, Людина.., 1962, 106).