НЕПОРЯ́ДОК, дку, чол. Відсутність або недодержання порядку. — Скрізь непорядок, нелад. І наймити десь порозходились (Нечуй-Левицький, IV, 1956, 146); Настя одчинила двері, зазирнула в клас: може, там який непорядок (Степан Васильченко, I, 1959, 219); Метушня у дворі все посилювалася, і чим більше було цієї метушні, тим більше непорядку (Григорій Тютюнник, Вир, 1964, 115).
НЕПОРЯДОК
Тлумачення слова