НЕПОМІ́РНО. Присл. до непомірний. Максим відзначив, що в його житті книги займали непомірно велике місце (Натан Рибак, Час, 1960, 690); Руки у нього були непомірно довгі, але надзвичайно міцні (Сава Голованівський, Тополя.., 1965, 52).
НЕПОМІРНО
Тлумачення слова