НЕПОКВА́ПЛИВИЙ, а, е. Який не квапиться; якому не властива поквапливість. Софрон — завжди спокійний, врівноважений та непоквапливий, що й не ходив, а величаво цибав, — на цей раз біг, наче якийсь шустрий хлопчик (Юрій Смолич, Реве та стогне.., 1960, 94);
// Власт. тому, хто не квапиться. У всій його постаті, в непоквапливих рухах не було нічого войовничого (Анатолій Шиян, Партиз. край, 1946, 60).
НЕПОКВАПЛИВИЙ
Тлумачення слова