НЕПОДО́ЛАНИЙ, а, е. Якого не подолали. Я, неподоланий, загляну смерті в очі (Микола Бажан, Вибр., 1940, 167); В портах чужедальних морів, наче вимпел надій і привіту, неподоланий стяг майорів (Микола Упеник, Вітчизна миру, 1951, 41).
НЕПОДОЛАНИЙ
Тлумачення слова