НЕПОДОЛА́ННИЙ, а, е. Якого не можна подолати, якому не можна протистояти; дуже сильний; непереборний, непереможний. Стебла [рослин] витикалися з землі назустріч сонцю, випростувались, множились, обіймалися й спліталися в таємничому неподоланному русі росту (Олександр Довженко, I, 1958, 437); Наша партія — народу неподоланний авангард (Микола Упеник, Вірші.., 1957, 67).
НЕПОДОЛАННИЙ
Тлумачення слова