НЕПОДАЛІК.
1. присл. На невеликій відстані; поблизу. Він примружено глянув на дівчат, що саме проходили неподалік (Панас Кочура, Золота грамота, 1960, 244); Велика бомба розірвалась неподалік (Олександр Довженко, I, 1958, 291).
2. у знач. прийм., з род. в., у сполуч. з прийм. від і без нього. Уживається при позначенні тих предметів, на невеликій відстані від яких щось міститься, відбувається і т. ін. Соломія сиділа неподалік від Оксани (Іван Цюпа, Вічний вогонь, 1960, 35); Хутір, на якому зупинився і Арнульф, лежав неподалік станції (Павло Загребельний, Європа 45, 1959, 80).