НЕПІДКО́РЕНИЙ, а, е. Якого не підкорили. Заграй, сивий Дніпре, вітрами подми, Щоб бачили ми твої хвилі ревучі, Батьків непідкорених, доли і кручі, Стежки й дороги, де виросли ми! (Андрій Малишко, Битва, 1943, 141); * Образно. Це ж вкраїнська земля з верховин промовля Непідкореним духом могучим (Любов Забашта, Вибр., 1958, 183).
НЕПІДКОРЕНИЙ
Тлумачення слова