НЕПЕРЕРИ́ВНИЙ, а, е.
1. Те саме, що неперервний. Туркіт фіакрів долітав сюди .. здалека, мов глухе, непереривне клекотання (Іван Франко, VI, 1951, 426).
2. Який не має переривів, проміжків, тягнеться суцільно. Згадував [Снориш] .. літа своєї тюремної служба: ніби непереривна сіра та холодна хмара, перелітали понад ним усі ті літа (Іван Франко, II, 1950, 274).