НЕПЕРЕБО́РНИЙ, а, е. Якого не можна подолати, перебороти, якому не можна протистояти. На Таню.. раптом напав глибокий непереборний смуток (Іван Рябокляч, Жайворонки, 1957, 134); Сила народу — непереборна. Буде так, як хочуть мільйони (Павло Тичина, III, 1957, 392).
НЕПЕРЕБОРНИЙ
Тлумачення слова