НЕОСВІ́ТЛЕНИЙ, а, е. Який не має освітлення; на який не падає світло. Ми сиділи в неосвітленій кімнаті, віддаючися кожна своїм думкам (Ольга Кобилянська, Вибр., 1949, 394); Вдома в нетопленій і неосвітленій хаті Антін та Іван чекали Катерину (Степан Чорнобривець, Визволена земля, 1950, 34); Надворі вже посутеніло, але вікна будинків навпроти лишались неревітленими (Юрій Смолич, V, 1959, 215).
НЕОСВІТЛЕНИЙ
Тлумачення слова